Свято було започатковане в 1987 р. фізиком з Сан-Франциско Ларрі Шоу, який помітив, що в американській системі запису дат (місяць і число), дата 14 березня – 3/14 – і час 1:59:26 збігається з першими розрядами числа π (3,1415926....).
У 1706 р. у книзі «Новий вступ до математики» британського вченого Вільяма Джонса для позначення числа 3,141592... вперше була використана літера грецького алфавіту π. Це позначення походить від початкової літери грецьких слів περιφερεια – коло, периферія і περιμετρoς – периметр. Загальноприйнятим позначення стало в 1737 році завдяки роботам Леонардо Ойлера.
Відомості про співвідношення між довжиною кола і його діаметром були вже в клинописних табличках Стародавнього Межиріччя. Таке ж значення числа π є і в тексті Біблії. У священній книзі джайнізму (однієї з найдавніших релігій, що існували в Індії, і виникла в 6 ст. до н. е.) є одна вказівка, з якої випливає, що число π у ті часи приймали рівним 3,162. Але вже в другому тисячолітті до н. е. древні єгиптяни користувалися більш точним його значенням 3,160.
Ці відомості були отримані з так званого «Математичного папірусу», знайденого в 1858 році. Відомо, що цей папірус переписав писар Ахмеса близько 1650 р. до н.е., автор оригіналу невідомий – встановлено лише, що текст створювався в другій половині 19 ст. до н. е. Цей документ залишається основним джерелом інформації з математики Стародавнього Єгипту. Однак зрозуміти, яким чином єгиптяни отримали саму формулу для розрахунку числа π, з контексту неясно. Значення числа π, отримані древніми: 16/9 = 3,1604 у єгиптян; 22/7 = 3,1428 у греків і 3,162 у індусів.
Достатньо точне значення числа π для свого часу отримав Платон (427-348 рр. до н.е.). Він використав співвідношення √ 2 + √ 3 = 3,146.
Серед європейських математиків у 1220 р. Л. Фібоначчі визначив три перших точних десяткових знаки числа π, а в 16 ст. фламандець А. Антоніс визначив шість знаків, а пізніше він знайшов ще 15 знаків після коми.
Немає коментарів:
Дописати коментар